ДР

Мне сегодня 37. И мне нравится мой возраст.

Ума хватает, здоровье позволяет, муж любит, дети радуют, брат здоров, родители живы, телефон от звонков разрывается.

Чего ещё от жизни надо? Наверное, бокал шампанского и кусочек тортика.

Но это уже вечером с гостями.

P.S. И помечтать немножко можно. ;)

Знаешь, зачем?

Я люблю целовать своих деток. Особенно люблю целовать их в носики. Даже однажды спросила младшего: "Знаешь, зачем маленьким деткам носики? Нет? Чтобы целовать их". Через пару недель, поцеловав его в носик, опять спросила. На что он ответил: "Конечно же, знаю! Чтобы целовать их. А знаешь, зачем мамам шея?" "Нет." "Чтобы детки её обнимали!"
Пять лет назад появился на свет наш мудрый сыночек.

Аннушке

Сегодня у замечательной девочки День Рождения. Несмотря на то, что у неё есть муж, взрослый сын и дочка-первоклассница, для меня она всё равно остаётся девочкой. Мудрой девочкой.

Её любимые анютины глазки, нежная сиреневая гамма, слова с пожеланиями такого простого, но такого необходимого в жизни. Надеюсь, ей понравится. :)

Закладки

Коли моя доня ходила на підготовчі курси до школи, вчителька видала нам зошити і сказала, аби ми приклеїли до них та до букварика закладки, щоб малятам було зручніше користуватися. В наступну суботу моя Зірочка була вже з закладками.

Після занять вчителька запросила усіх батьків до класу, аби розповісти, що малята робили на уроках, та сказати пару слів про домашнє завдання. І нагадати про закладки. Потім взяла зошити моєї дитини і сказала, що "Ось взірцеві закладки, подивіться, будь ласка".

Самі бачите, що нічого особливого, лише атласна стрічка та підвіс, але мені було приємно.

P.S. Моя майбутня першокласниця. Голівоньку склонила, старанно щось виписує.

Зайчик

Зранку маленький Зайчик умивався, а потім їв. Коли мама йшла на роботу, тато залишався з Зайчиком. Малий Зайчик дуже полюбляв махати матусі своєю лапкою. Коли матуся йшла на роботу, тоді тато читав Зайчику цікаву книжку. А ще ввечері апплікацію робили та розмальовували. На вихідних дивилися фільм про Африку, де жили слони і жирафи, і навіть крокодили, і усі вони були друзями. А у п'ятницю вони ходили до бабусі. А потім ходили по лісу - збирали гриби. І маленькому Зайчику дуже подобалось ходити по лісу.

P.S. Пару днів тому моя маленька Зірочка на невеличкому аркуші паперу написала речення "Зранку маленький Зайчик умивався, а потім їв." Принесла, і сором'язливо так каже, що сама написала. Я, зацікавившись її писаниною, кажу: "А що ж далі?". І вона побігла писати інше речення. Написала, принесла. Я читаю знову, і знову питаю: "А що ж було далі?". Довгенько її не було. Ну, і ось. "Пара речень" перетворилася на невеличку історію.

Потім доня сказала, що: "Це перший сезон, а їх буде 300." :)

До речі, другую історію про Зайчика вже сьогодні почала писати.

P.P.S. Пізно ввечері 13 грудня моя доня написала продовження історії про Зайчика.