Показаны сообщения с ярлыком технологии. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком технологии. Показать все сообщения

13 февраля 2017 г.

Бабця

Що сказати? Що їй сьогодні 92. Що, вітаючи її зі святом у скайпі, я потайки пустила сльозу лише від щастя, що вона в мене є. Що маленька тендітна жіночка вже близько п'ятнадцяти років не копає бараболю, не дає з самого ранку худобі їсти, не чекає на свята на дітей та онуків і не виглядає у віконечко, коли ж вони приїдуть, а полюбляє ласувати шоколадом, садить квіточки біля будинку і городину на салат, і діти поруч, а не по роботах, і онуки-правнуки під боком: тішать її і приходять не лише на свята, але й в будень день. Що вона має найбагатший скарб - свій вік та велику родину. Що єдине її сьогоднішнє побажання мені: "Доживи до моїх років". Що ті всі подаруночки, які я колись вишила для неї, - це лише маленька крихітка в порівнянні з тим, що вона зробила особисто для мене і для моєї сім'ї цілком. І мені, вже досить дорослій дівчині, яка давно має своїх власних дітей, не вистачає того... Якогось напрочуд теплого і рідного, бабціного... Бабціного варення з троянди, бабціної паляниці з маком, бабціних горішків в посилках на Новий Рік, бабціних повідань про життя і Бога перед сном, бабціних мудрих слів "Як Бог дасть" та "Так мало б бути", і ще багато чого "бабціного", яке зігріває на протязі мого життя ось вже не перший рік. 😊




😊

27 августа 2015 г.

Сестричка

Сьогодні розмовляла з двоюрідною сестричкою, яка живе зі своєю сім'єю за Атлантичним океаном, по скайпу. Близько 5 годин розмовляли, але ніяк наговоритися не могли. Хоч вона трішки молодша, але завжди підтримувала мене і допомогала. Її мені дуже не вистачає, бо вона від мене далеко-далеко, та й в кожної вже своя сім'я, діти... Але так часом чомусь поговорити хочеться, секретики свої дівочі розповісти...


Дякую тобі, сестричко, за те, що ти є у моєму житті.

P.S. Багато чого дізналися, бо не розмовляли близько троьх місяців. І ще я дізналася, що сестричка, виявляється, тихесенько-спокійнесенько читає мій блог, але не коментує, шпіонка. :)

30 июля 2012 г.

Технологии

 Хорошая вещь - современные технологии. И компьютеры с интернетом, и мобильные телефоны с веб-камерами, и прочее... В очередной раз убедилась. 
По долгу службы поехал мой муж в Киев, всего на один денёк. (Завтра утром уже будет дома, аккурат к моему Дню Рождения.) Но дети уже успели соскучиться. И когда я сказала, что папа сегодня дома не ночует, из глаз старшей полились слёзки. "Хорошая мыслЯ приходит опослЯ." Но только не в моём случае. Пару минут в интернете, звонок мужу на мобильный и - о-па! - видим папу на экране. Благодаря веб-камере. Правда, с некоторой задержкой. Но ребёнок успокоился. И мне на душе легче стало, что муж мой жив-здоров и прибывает в хорошем расположении духа от того, что его любят, ждут и очень скучают. :)
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...